Методичні рекомендації щодо організації
навчально-виховного процесу в початковій
школі
Концепція нової української школи направлена на побудову такої школи, яка стане безпечною і
дружньою до дитини та давати якісну освіту, здійснить переорієнтацію навчання із
засвоєння величезної суми знань, на освоєння компетентностей.
У початкових класах загальноосвітніх навчальних
закладів продовжується робота над
виконанням Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 «Про затвердження
Державного стандарту початкової загальної освіти.
У
2016/2017 навчальному році основними завданнями початкової школи є
підвищення якості освітніх послуг:
здійснення компетентнісного
підходу до організації навчально-виховного процесу, формування ключових та
предметних компетентностей, розвантаження та оновлення програм початкової школи
та зміна
системи оцінювання навчальних досягнень учнів; вдосконалення
міжпредметних зв’язків, зміни підходів
до підготовки і проведення уроку як основної форми організації навчальної
діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (конструювання на засадах міжпредметної
інтеграції); розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів
навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання і
базуються на взаємозв’язках урочної та позаурочної діяльності повніше
забезпечення наступності між дошкільною, початковою та базовою загальною середньою освітою; покращення
умов навчання та виховання молодших школярів, насамперед, першокласників
(облаштування кімнат для відпочинку (сну), гральних куточків, ігрових кімнат
тощо); забезпечення успішного функціонування груп продовженого дня;
забезпечення готовності до повного оновлення змісту початкової освіти у 2018 р.
Формуванню в учнів цілісної
картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку
вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані
уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше
навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення
мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями
певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних
предметів.
Особливість планування і
проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі
полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає
предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий
предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний
предмет в основній школі).
Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції щодо
заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів
(наказ МОН України 08.04. 2015 року № 412) дату і тему кожного з бінарних
інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації проведення уроків із
певного предмета, а дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного
(за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.
Міністерство освіти і науки та освітня платформа EducationalEra створили
спільний проект, спрямований на розвантаження та осучаснення чинних навчальних
програм. Метою проекту є підготовка
Концепції нової української школи, що передбачатиме зміну програм, підручників,
стандартів та підходів вчителів. Концепція впроваджуватиметься з 2018-го року.
4 серпня Колегія Міністерства освіти і
науки України затвердила 13 оновлених та "розвантажених" навчальних
програм для школярів 1-4 класів, які застосовуватимуться в молодшій школі вже з
1 вересня.
Згідно наказу Міністерства освіти і науки
України від 05.08.2016 № 948 «Про
затвердження змін до навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх
навчальних закладів» оновлені наступні програми:
«Українська мова», «Літературне читання», «Математика»,
«Інформатика», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво»,
«Музичне мистецтво», «Я у світі», «Фізична культура», «Природознавство»,
«Основи здоров'я», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спец. навчальних закладів».
З одного боку, зміни торкнулися приблизно 10% змісту
чинних програм, з іншого - ці зміни є реальним переходом до іншої філософії
освіти, яка відповідає 21 століттю і європейському розвитку України: не тиснути
на дитину, а заохочувати (замість
контролю темпу читання на час - розвиток виразного, правильного читання і
розуміння тексту), не змушувати зубрити, а пояснювати і давати можливість
вчитися на практичних завданнях (замість літнього зубріння таблиць множення - практичне опанування властивостей множення
на уроках), розвивати в дітей вміння висловлювати свою думку, а не мислити
за нав'язаними шаблонами (замість
"складання речень за схемами" - розвиток усного мовлення і складання
есе вже у 3-му класі).
Зміни, що
торкнулися абсолютно всіх оновлених програм. Зокрема, знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми – учителі
визначатимуть їх самостійно. Ця новація покликана зробити навчальний процес
логічнішим та дати більшу свободу вчителю, адже кожен клас має свої
індивідуальні особливості, що впливають
на те, скільки часу потрібно витрачати на кожну окрему тему. Програми привели у відповідність до вікових особливостей дітей.
Для цього експерти перенесли деякі теми у більш старші класи та скасували ряд
вимог, що ставилися перед молодшими школярами.
Знято дублювання змісту у
навчальних предметах «Основи здоров'я», «Я у світі», «Природознавство».
Здійснено перерозподіл тем між класами, щоб привести процес навчання у
відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу
здоров’язбереження
Уніфіковано
термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників.
Це дозволило максимально наблизити термінологію до вікових особливостей дітей,
а також сприятиме побудові міжпредметних зв’язків.
Що саме зміниться з нового навчального року?
В програмі української мови.
Основне завдання курсу "Українська мова" – це
навчити дитину висловлюватись у будь-якій ситуації
·
знято складні для учнів початкової
школи теми: «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень»,
«Складання речень за
·
поданою графічною схемою»;
·
посилено практичне ознайомлення з реченням;
·
осучаснено перелік словникових слів (замість комбайнер, фартух, фанера
– радісний, милосердний, співчуття тощо);
·
зроблено акцент на розвитку усного мовлення, а не на побудові
речень за схемами;
·
уведено жанр есе у 3-му класі, щоб стимулювати дітей вільно
висловлювати свою думку (замість текст-роздум, текст-міркування, текст-розповідь,
які перенесені в старші класи);
·
у 1 класі залишені тільки найпростіші слова для
звукового аналізу. Наприклад, "ліс", "мама" тощо. Складні, з погляду звукового аналізу, слова
перенесні до третього класу;
·
з другого класу вилучені дві непосильні для дітей
теми: "Спільнокореневі слова" і "Правопис ненаголошених
е/и". Їх перенесли до третього классу;
·
у другому класі зібрані усі правила переносу. Ця
тема посильна для другокласників, позаяк вони вже пишуть у зошитах і щодня
використовують перенос;
·
у 3 класі ввели такий тип мовлення, як есе,
натомість забрали вимогу писати текст-роздум, текст-міркування,
текст-розповідь, які мають чітку структуру. Вилучили з вимог письмо на дошці .
·
у 4 класі повністю вилучили складну тему
"Правопис особових закінчень дієслів". З програмових вимог вилучили
письмо на дошці.
Математика:
• зміщено
акценти із знаннєвих
результатів на діяльнісні (враховано пропозиції щодо необхідності реалізації
диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями);
• у програмах 1-2 класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та 20, таблиць множення та
ділення;
• вчителі
зможуть самостійно збільшувати кількість годин на вивчення складних
тем, що забезпечить усвідомлене оволодіння відповідною обчислювальною навичкою.
• у 1-ому класі учні ознайомлюються з
додаванням та відніманням без переходу
через розряд в межах 100. Від них вимагається лише розуміння прийому
порозрядного додавання і віднімання. А вимога набуття дитиною обчислювальної
навички вимагається в 2-му класі;
•
табличка множення у другому семестрі другого класу і лише до п’яти;
• у 2-му класі учні вивчають сутність дії
множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці
множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні
ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою
3-го класу.
Літературне
читання:
• з кола
читання вилучено неактуальних радянських авторів, додано сучасних (з використанням рекомендаційних
списків дитячої літератури від Національної бібліотеки України для дітей та
авторитетних електронних ресурсів);
• планується видання хрестоматії для учнів початкових класів для серії «Шкільна бібліотека», до якої
увійдуть твори сучасних авторів;
• скасовано
кількісний показник темпу читання, зроблено акцент на розвитку якісного читання дітей –
вчитель має розвивати не лише темп, а й
спосіб читання, виразність, правильність, розуміння прочитанного;
• змінено
підходи до аналізу тексту – оцінювати не героя (позитивний-негативний), а вчинки, стимулювати дитину
висловлювати свої емоції від прочитаного, розвивати задоволення від читання, а
не вимагати виконання інструкцій.
Іноземні мови:
• замість письма «слів,
словосполучень і речень» – усний курс у 1 класі – розвиток мовлення, здатність вести прості діалоги (письмо
вводиться
лише в 2 семестрі 1 класу, лише букви і прості слова);
• скорочено обсяги висловлювань у мовленнєвій компетенції
«Говоріння» та обсяги письмових повідомлень у мовленнєвій компетенції «Письмо»;
• додано
сучасні теми, цікаві
дітям молодшого віку;
• уточнено мовленнєві функції щодо
опису емоційного стану.
Природознавство:
• дотримується принцип
послідовності викладання матеріалу і поступовості у нарощуванні складності;
• уточнено термінологію;
• зменшено кількість проектів, при
цьому розширено їхню тематику, наближено до інтересів дітей
• додали проекти екологічного спрямування, але вибір теми
за вчителем.
• обов’язкові проекти: 1 клас - два, у 2-4-х класах – по чотири, з
них один – дослідницький.
• акцент поставлено на основних завданнях проектної діяльності та
формуванні базових компетентностей.
Я у світі:
• знято теми, які дублюються зі
змістом предмету «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах
здоров’я» (Розвиток людини протягом життя, зовнішність людини);
• включено в програму практичні
роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти;
• запропоновано практичні види
діяльності, які можуть активізувати формування соціальної та громадянської
компетентностей (Екологічний рейд «Рідній природі - на допомогу». Благодійна
акція “Допомагаємо творити добро”. Волонтерство як добровільна суспільно
корисна діяльність, тощо).
Основи
здоров’я:
• 1 клас. Вилучено дві практичні роботи:
«Фізкультхвилинки для зменшення втоми і підвищення працездатності (розслаблення
очей і м’язів рук, тулуба)», «Знайомство зі школою». Додано наступні дві
практичні роботи: «Екскурсія шкільним подвір'ям» і створення малюнку: «З дому
до школи».
• 2 клас. Вилучено за вимогами освітян і
батьків тему «Вплив алкоголю на здоров’я» з відповідними держаними вимогами.
Словосполучення «план евакуації»
замінено на «шляхи виходу дитини зі школи».
•
3 клас. Вилучено
практичну роботу
«Вимірювання пульсу» у зв’язку з її дублюванням в навчальному предметі
«Природознавство» (3 клас). Тему «Профілактика вживання тютюну і алкоголю»
вилучено і переміщено до розділу «Соціальна складова здоров’я» для 4-го класу
Трудове навчання:
·
вилучені теми «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» та «Бісероплетіння»;
·
зміст практичної роботи визначається вчителем/вчителькою самостійно залежно
від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку;
·
об’єкти праці для виготовлення на уроках учитель/учителька добирає
опираючись на побажання учнів.
Музичне мистецтво:
·
програма оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною
теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для
сприйняття учнями цього віку;
·
50% музичного матеріалу вчитель може обирати на свій розсуд – із
запропонованого програмою додаткового репертуару або здійснювати доцільну заміну
відповідно до умов школи, підготовленості та запитів учнів тощо;
·
зменшено теорію, декомунізовано зміст (вилучено пісні «Вниз по
матушке, по Волге», «Священная война» тощо), додано сучасних авторів, збільшено
час на рухову активність і творчість.
Образотворче
мистецтво:
·
вилучено зайву теоретичну інформацію.
Мистецтво:
·
програма зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв додано
«цирк» - в «Орієнтовні твори для сприймання теми» -
«Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ
(художні техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія,
плямографія.
Інформатика:
·
тема «Графіка» розглядалася
лише у другому та четвертому класах, тепер ця тема є з 2 по 4 класи;
·
зміст навчального матеріалу розділ «Текст» доповнено темами «Сприймання
тексту в електронних книгах» та «Орієнтування в списку книг електронної
бібліотеки»;
·
програму осучаснено внесенням до її змісту понять, які вивчаються на інших
предметах (електронні карти, схеми, діаграми тощо).
Фізична
культура:
·
замінено
термін «Школи вправ, м’яча та ін.»;
·
прибрані психологічно шкідливі ігри, скасована муштра
«рівняйсь-струнко», додані сучасні активні ігри на співпрацю і взаємодопомогу,
додані здоров'язбережувальні модулі, прибраний контроль нормативів.
До 1 вересня на онлайн платформі https: www.ed-era.com з’являться перші
допоміжні матеріали для вчителів – від відео-курсів та навчальних матеріалів до
роз’яснень про різні методики викладання.
Робочі навчальні плани для 1-4 класів складаються на основі Типових
навчальних планів початкової школи, затверджених наказом МОН молодь спорту
України від 10.06.2011 № 572 із
оновленням та змінами, затвердженими 4 серпня Колегією Міністерства
освіти і науки України;
·
для загальноосвітніх навчальних закладів для
дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку: І
ступінь (підготовчий, 1—4 класи) за Типовими навчальними планами спеціальних
навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від
03.11.2004 р. №
849 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 852);
·
для загальноосвітніх навчальних закладів 1 ступеня, які
працюють за науково педагогічним проектом «Інтелект України» за Типовим
навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 04.12.2014 року
№1439.
Оновлені навчальні програми для 1-4 класів розміщені у відкритому
доступі на сайті http://osvita.ua/school/program/8793/
Вивчення навчальних предметів у
початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за
підручниками (2012-2016 року видання) та навчальними посібниками,
рекомендованими Міністерством до
використання в навчальних закладах, зазначеними в основному та додатковому
переліках навчальної літератури для використання у початковій школі
загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році та розміщених
на офіційному веб-сайті Міністерства освіти
і науки (http://www.mon.gov.ua/images/files/doshkilna-cerednya/serednya/metod-rekomend/1/pochat_shkola9.doc)
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення
іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної
освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа
можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev
Необхідно
мінімізувати використання зошитів із друкованою основою і передусім із таких
навчальних предметів, де формування навички практично виконувати роботу є їх
основною метою («Інформатика», «Основи здоров’я», «Я у світі» тощо). На цих
уроках учитель може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів
(наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у
дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також
колективні творчі справи, навчальні проекти, зустрічі з фахівцями державних
установ, екскурсії тощо.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів початкових класів у 2016/2017 навчальному році
здійснюватиметься відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів
початкової школи (наказ МОН №1009 від
19 серпня, згідно якого затверджено нову редакцію орієнтовних вимог до контролю
та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи).
Оцінювання навчальних
досягнень учнів здійснюється вербально:
у 1 класі з усіх
предметів інваріантної складової. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися
словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;
у 2-4 класах з предметів
інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче
мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична
культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
у 1-4 класах з усіх
предметів варіативної складової.
Домашні завдання з
цих предметів не задаються.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:
з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури
(мовний і літературний компоненти)»,
«Математика», «Природознавство».
Виявлення рівня
навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю. Основними функціями контролю
навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна,
прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна
Оцінювання – процес встановлення рівня
навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно
до вимог чинних навчальних програм. Його результатом є педагогічна оцінка,
яка відображається в оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки
вербально, або в балах. Виставлення балів обов’язково супроводжується
оцінювальними судженнями. Оцінювання у початковій школі ґрунтується на
врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач. Результати
оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною
лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).
При вербальному
оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які
характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його
результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та
характеристику особистісного розвитку учнів.
Педагогічна
оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах дитини, а здатною
створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Під час
словесного оцінювання вчителю необхідно дбати про домінування позитивних
переживань. Крім того, слід намагатися створювати ситуацію успіху, коли дитина
відчуває себе особистістю, яку шанують, розуміють, до думки якої прислухаються.
Підсумкова перевірка у 1 класі передбачає
підсумкові контрольні роботи у кінці
навчального року (контрольне списування, комбінована контрольна робота з
математики та індивідуальна перевірка навички читання вголос і розуміння
прочитаного).
Підсумкова перевірка у 2-3 класах передбачає тематичну перевірку, у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові
контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що
визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової
атестації).
Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної
контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу (2-4 класи). У разі, коли тему/розділ розраховано
на велику кількість годин, її/його розподіляють на логічно завершені частини –
підтеми/підрозділи. Якщо ж програмова тема/розділ невелика/ий за обсягом, то
її/його об’єднують з однією або кількома наступними темами/розділами.
Контрольні роботи з
будь-якого предмета в початкових класах проводять на другому або третьому уроці
за розкладом у середині робочого тижня (бажано – вівторок, середа), не більше
однієї такої роботи в день, а протягом тижня – не більше двох (у випадку двох
робіт на тиждень, бажано проводити їх у вівторок і четвер). Орієнтовна тривалість виконання
роботи становить у другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах
– близько 35 хв.
Тематична перевірка
навчальних досягнень учнів (контрольні роботи) з предметів «Я у світі», «Основи
здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво»,
«Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.
Підсумкове оцінювання
здійснюється за тему, семестр, рік.
Підсумкове оцінювання за тему з навчальних
предметів «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова», «Мова
національної меншини», «Математика», «Природознавство» здійснюється з
урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми
(підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.
Підсумкове оцінювання за тему з навчальних
предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче
мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика»
не проводиться.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на
основі результатів
тематичного оцінювання з урахуванням
динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на основі
семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
З метою зменшення психологічного напруження у першокласників, для письма рекомендується користуватись
простим олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На
розсуд вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Звертаємо
увагу вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не
впливає на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах
до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Необхідно
пам’ятати, що дитина має право на помилку.
Використання олівця рекомендоване до сформування навички письма. Час і етап переходу на кулькову ручку
визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини.
При перевірці письмових робіт в
адаптаційному періоді навчання в 1
класі не рекомендується використання ручки з червоною пастою для позначення
помилок. У 2-4 класах- за вибором учителя.
Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у щоденниках можна
використовувати колір ручки за вибором вчителя( наприклад-зелений).
Обсяг домашніх завдань
визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування,
утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного
процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).
У 1-му класі домашні завдання не
задаються.
У 2-4 класах обсяг домашніх
завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не
перевищували: у 2-му класі –
45 хвилин; у 3-му класі – 70 хв; у 4-му - 90 хв.
У 2 класі учням можуть пропонуватися завдання, які
мають місце виключно за умов зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною
диференціацією за рівнем складності та змістом. Визначальним для прийняття
учителями рішення пропонувати такі завдання чи ні, є їх доцільність для
успішного просування кожної дитини за власною освітньою траєкторією.
Акцентуємо увагу на правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не відчували
перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших
предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.
Недопустимим є перевантаження
учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою
основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових
завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.
Завдання мають бути посильними
для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати завдання на
невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому
випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на
домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.
Домашні завдання не задаються
учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.
Під
час проведення оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів
звертаємо увагу на нову інструкцію щодо
заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів
(Наказ МОНУ України від 08.04.2015 року
№ 412).
Прийом і зарахування дітей до першого класу ЗНЗ
здійснюється на безконкурсній основі
відповідно до правил прийому дітей (наказ Міністерства освіти і науки України
від 07.04.2005 р. за №204) та Листа МОН від 14.02.2015 № 1/9-71) "Роз’яснення
щодо порядку приймання дітей до першого класу"
Для
успішної адаптації першокласників до шкільного навчання особливу увагу слід
приділити створенню сприятливого середовища, у якому перебуває дитина. Обов’язковим є
дотримання Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання
загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу
(http://mozdocs.kiev.ua/index.php?nav=1&ishideform=1&type_doc=26.).
У
перших класах загальноосвітніх
навчальних закладів тривалість уроків
становить 35 хвилин, 2 - 4 клас – 40
хвилин.
Розклад
уроків повинен ураховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження
протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів
природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики,
образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної
культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку
розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.
Протягом навчального року робочий тиждень
передбачає для учнів першого класу додатковий
розвантажувальний день - четвер, у
розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового
напруження (математика, мови). Оскільки основним методом і формою навчання
першокласників є гра, слід активно включати її в навчально-виховний процес. Гра
має особливе значення для формування вміння вчитися та служить природним і
незамінним засобом самовиховання, самонавчання, самопізнання, самореалізації
дитячої особистості.
Для
профілактики стомлюваності, порушення статури,
зору учнів початкових класів на
уроках письма, мови, читання, математики тощо необхідно на п'ятнадцятій хвилині
кожного уроку проводити фізкультхвилинки
та гімнастику для очей.
Особливу увагу вчитель має
приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та
громадянському вихованню. У зв’язку з цим має бути організована активна
співпраця вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними
працівниками, шкільним психологом, з учителями - предметниками, вихователем
групи продовженого дня.
Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням
друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та
оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною
справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста,
району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя
має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного
процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації
змісту освіти. Отже, вчитель має право самостійно
переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу,
визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація навчального закладу
або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу
вчителю, з метою покращення навчально-виховного процесу, а не контролю.
Відповідно до
Положення про державну підсумкову атестацію учнів учні 4 складатимуть державну
підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації,
форму та терміни її проведення буде затверджено додатково.
Початкові класи
Лист МОН України від 20.07.2016 №
1/9-385 «Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку»
Лист Міністерства освіти
і науки України № 1/9-296 від 09 червня 2016 року «Про структуру 2016/2017 навчального року та
навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»:
для 1-4 класів – за Типовими навчальними планами
початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011№
572, із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від
16.04.2014 № 460 (додаток 1)
Лист
Міністерства № 1/9-71 від 14.02.2015"Щодо роз’яснення порядку приймання
дітей до першого класу"
Лист МОН України від 10.06.2015 № 1/9-285"Щодо
обов'язкової ділової документації"
Лист МОН України від 05.02.2016 №
1/9-62 «Щодо організації навчального процесу» (виконання навчальних програм
після призупинення навчально-виховного процесу)
Лист Міністерства №1/9-282 від 03.06.2014
"Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами національних
меншин та вивчення цих мов"
Лист МОН від
10.08.20-15р. №1/9-380 «Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х
класів ЗНЗ».
Лист від 19.08.2011
N 1/9-634 «Інструктивно-методичні рекомендації "Про забезпечення взаємодії
в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного
віку".
Лист МОН від
29.10.2007 N 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх
навчальних закладів».
Лист МОУ № 1/9-209 від 18 квітня 2014 року «Щодо
використання робочих зошитів у початковій школі»
Лист
Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів
початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
Лист МОН від
28.01.2014 № 1/9-74 «Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів
початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів
Лист №1/9-298 від 09.06.2016
Міністерства освіти і науки України "Про викладання навчального предмета
"Мистецтво"
Методичні рекомендації щодо
заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосві Лист Міністерства №
1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень
учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"тніх
навчальних закладів освітніх закладів
Методичні
рекомендації щодо викладання предмета
«Музичне мистецтво» (1- 7 класи) в 2016/ 2017 навчальному році
Лист
ІІТЗО від 25.04.2014 № 14.1/10-1183“ Про методичні рекомендації щодо
особливостей навчання дітей-біженців”
Перелік навчальних
програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих
Міністерством освіти і науки України для використання у початкових класах
загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2015/2016
навчальному році
Наказ
Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 №412 "Про затвердження
Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1 -4-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів"
Наказ
МОН від 19.08.2016 № 1009 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти
і науки України від 21.08.2013 №1222"
Наказ МОН
№ 641 від 16 червня 2015 року «Про затвердження Концепції
національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації
Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних
рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх
навчальних закладах»;
Наказ МОН №
768 від 16 липня 2015 року "Про національно-патріотичне вихованняв системі
освіти"
Рекомендовані Інтернет-ресурси
https://www.ed-era.com
Методичні
веб-сайти для вчителів початкової школи
·
ВЕБ-сторінка журналу "Початкова
школа" http://www.pochatkova-shkola.net/
·
Центр навчально-методичної літератури http://cnml.com.ua/index.php?cat=38
·
Початкова школа. Вчитель -вчителю.Вчитель -
учню. Вчитель -батькам. Поради шкільного психолога http://teacher.at.ua/
·
Газета "Начальная школа" http://nsc.1september.ru/
·
Архив журнала "Начальная школа плюс до и
после" http://www.school2100.ru/izdaniya/magazine/archive/
·
Розвиваючі творчі ігри для молодших школярів
-http://www.cl.ru/education/lib/data/r00122.htm
·
сценарії свят -http://www.library.kherson.ua/activities/lib_net_activities.htm
Методичні
рекомендації щодо організації роботи
груп
продовженого дня
Правильно організована робота в групі
продовженого дня дає можливість гармонійно об'єднати навчання і виховання;
організувати позаурочну діяльність та дозвілля дітей відповідно до їх інтересів
і бажань; надати їм кваліфіковану допомогу у виконанні домашніх завдань;
запобігати дитячій бездоглядності та безпритульності, що особливо важливо саме
зараз, в час масового перебування батьків на заробітках за межами України, в
час нестабільної обстановки всередині
самої країни.
Групи
продовженого дня організовуються та функціонують відповідно до нормативних
документів Міністерства освіти і науки України:
·
Положення про групу продовженого дня
загальноосвітнього навчального закладу, затверджене постановою Кабінету
Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1121
·
Інструктивно-методичний лист МОНУ № 1/9-503
від 18.07.2013 р. «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань
створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі
продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»
·
Інструктивно-методичний лист МОНУ №1/9-446 від 05.09.2014
р. «Про функціонування груп продовженого дня у загальноосвітніх навчальних
закладах».
Враховуючи реформи в
освіті і ті зміни, що відбудуться в початковій школі уже в цьому навчальному
році, необхідно ознайомити вихователів ГПД, які працюватимуть з учнями
початкових класів, з наказом МОН України
від 05.08.2016р № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для
1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та з наказом МОН України
від
19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до
контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ
Основними завданням роботи групи продовженого дня є:
·
формування
гармонійної особистості кожного учня завдяки морально-
етичному,
художньо-естетичному, національно -патріотичному родинно-сімейному,
екологічному, трудовому вихованню;
·
зміцнення
здоров’я учнів та забезпечення правильного фізичного розвитку за допомогою
фізкультурно-оздоровчих заходів;
·
згуртування
дитячого колективу, виховання почуття взаємодопомоги, інтересу до навчальної
діяльності, розвиток творчих здібностей, доброзичливості;
·
виховання
учнів за допомогою особистісно орієнтованого підходу до кожного з них;
·
формування
навичок систематичної самостійної роботи, вміння застосовувати раціональні
прийоми роботи над завданнями з різних навчальних предметів;
·
розвиток
вміння планувати та ефективно використовувати свій вільний час.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ
ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ГПД
Зарахування
до ГПД (а також відрахування)
відбувається за наказом директора навчального закладу на підставі заяви від
батьків або осіб, які їх замінюють. Заяви
приймаються до 5 вересня поточного року.
Комплектування груп може
здійснюватися:
·
з учнів одного класу (клас – група);
·
з учнів двох або кількох класів (збірна група);
·
з учнів різних класів (різновікова група), але не більше
чотирьох вікових категорій;
·
склад учнів кожної групи не повинен перевищувати 30 осіб.
Рекомендується на початку вересня
провести загальношкільні батьківські збори, анкетування батьків, щоб врахувати їхні побажання.
Після уточнення кількості дітей у ГПД визначити, у яких приміщеннях буде
організовано роботу цих груп. З'ясувати, зокрема, такі питання:
·
створення
безпечних умов життєдіяльності учнів;
·
створення
безпечних умов праці;
·
дотримання
санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил та норм;
·
створення
розвивального середовища.
Вивчаючи стан приміщень для ГПД, врахувати рекомендації, надані листом
Міністерства освіти і науки України «Про використання Інструктивно-методичних
матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного
процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу» від 18.06.2013
№ 1/9-503 . Врахувати також обов’язкову наявність ігрової кімнати чи
ігрового куточка для учнів початкових класів.
Для повноцінного
функціонування ГПД, скласти режим роботи ГПД, продумати організацію харчування і відпочинку учнів, в
тому числі денного сну для першокласників
відповідно до вимог чинного законодавства, закріпити вихователів за ГПД, затвердити план їхньої роботи.
На початку нового
навчального року керівник навчального
закладу наказом затверджує склад ГПД і прізвища вихователів, які проводитимуть
роботу з дітьми.
Тривалість перебування учнів у групі
продовженого дня становить 6 годин на день. За необхідності батьки можуть подавати
відповідні заяви для зменшення часу перебування дітей у групі. Крім того, на
підставі заяв батьків вихователі ГПД можуть відпускати дітей додому у зручний
для батьків час в супроводі дорослих (родичів, старших учнів, інших осіб,
вказаних у заяві). Якщо за заявою батьків дитині дозволено залишати ГПД і
самостійно добиратися додому після закінчення занять, то відповідальність за
здоров’я і життя дитини несуть батьки.
ПРО РЕЖИМ РОБОТИ
ГПД
Режим роботи ГПД розробляє
заступник директора з навчально-виховної
роботи спільно з вихователем відповідно до Державних
санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів
та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених
постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63. Режим
роботи ГПД обов’язково погоджує педагогічна рада і затверджує керівник
навчального закладу.
Як
правило, режим роботи групи продовженого дня повинен включати такі елементи:
·
спортивна година;
·
прогулянка;
·
самопідготовка (у першому класі – це заняття розвивального характеру);
·
виховна година;
·
заняття за інтересами;
·
суспільно-корисні справи;
·
ігри на свіжому повітрі.
Тривалість кожної
частини залежить від віку дітей. Рухова активність молодших школярів повинна
займати близько половини всієї тривалості продовженого дня. Їй
присвячується спортивна година, прогулянки (у першому класі їх повинно бути
дві, тривалістю не менше 1,5-2 години), фізкультхвилинки й паузи під час
проведення самопідготовки, ігри на свіжому повітрі.
Спортивна година суттєво
повинна відрізнятися від занять з основ здоров'я і фізичної культури, які строго
регламентуються та на яких учні оволодівають програмовим матеріалом. Мета такої
години - активний відпочинок дітей. Вона заповнюється іграми, в яких учні
можуть проявити ініціативу, самостійність, дисциплінованість. Якщо у розкладі
занять останнім уроком було заняття з фізичної культури, то спортивну годину
можна не проводити.
Прогулянка - одна із
форм активного відпочинку дітей. На прогулянках можуть вирішуватись як
пізнавальні, так і виховні завдання. Найпоширенішою формою організації
прогулянок є екскурсії. Тематика екскурсій може бути найрізноманітнішою.
Здебільшого вона залежить від місцевих особливостей, сезонного характеру,
бажань учнів.
Організовуючи заняття
самопідготовки, слід враховувати, що відповідно до Листа Міністерства освіти і
науки України "Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової
школи" за №1/9-468 від 28.12.2001 року домашні завдання учням першого
класу не задаються. Тому заняття самопідготовки в першому класі замінюються
заняттями розвивального характеру: дидактичні ігри, розгадування ребусів,
кросвордів, інші цікаві завдання, що сприяють розвитку пізнавальних здібностей
першокласників. Також необхідно врахувати дані досліджень гігієністів та
фізіологів, які свідчать про те, що перший максимальний рівень фізіологічних
показників працездатності припадає на ранкові години (з 9.00 до 11.00). До
14.00 відзначається зниження працездатності. Вдруге протягом дня працездатність
підвищується з 15.00 до 17.00, після чого відбувається інтенсивний спад,
гальмування в нервових клітинах головного мозку. Знаючи це, варто спланувати в
продуктивний час заняття самопідготовки для учнів 2-4 класів, які вимагають від
дітей зосередженості, самостійності, відповідальності.
Слід дотримуватися норм,
відведених на виконання домашніх завдань. Учням другого класу на виконання
домашніх завдань відводиться не більше
45 хв, третього - 1 год 10 хв, четвертого - 1 год 30 хв. Вихователь під час
самопідготовки є організатором і керівником самостійної навчальної діяльності
учнів. Разом з тим він зобов'язаний
надавати кваліфіковану конкретну індивідуальну допомогу тим школярам,
які її потребують. Форми індивідуальної допомоги можуть бути різними, зокрема
- запропоновані учням пам'ятки,
алгоритми, схеми-опори, вказівки, підказки, не виключено і пояснення тощо.
Головне - така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового
матеріалу.
Для учнів, яким потрібна
допомога під час роботи, вихователем можуть бути створені групи консультантів з
двох-трьох учнів, які добре знають даний матеріал. При цьому роль вихователя
повинна залишатися організуючою і спрямовуючою.
Наявність словників і
довідників на партах під час самопідготовки привчає учнів до самостійного їх
використання. Така організація самопідготовки сприяє формуванню в молодших школярів
навичок самостійності.
Виконання письмових
домашніх робіт обов'язково перевіряється вихователем, але здійснюється
вербальне оцінювання виконаної учнем роботи.
Важливим елементом режиму групи
продовженого дня є проведення занять за інтересами. Організація таких занять
передбачає роботу учнів (за вибором) у найрізноманітніших гуртках, що працюють
у школі чи позашкільних навчальних закладах, роботу в бібліотеці чи ігрову
діяльність.
Доцільно організована діяльність
молодших школярів у групі продовженого дня сприятиме гармонійному поєднанню
навчання й виховання, організації позаурочної діяльності та дозвілля відповідно
до інтересів і побажань кожної дитини.
Враховуючи
те, що більшість вихователів ГПД в загальноосвітніх навчальних закладах нашої
області працює з неповним тижневим
навантаженням (0,75 чи 0,5), а отже і
тривалість перебування учнів у ГПД скорочується, при складанні режиму потрібно
врахувати, що час, відведений на обід (30 хв) та самопідготовку (тривалість залежить від класу
навчання) не слід скорочувати. Можна об’єднати прогулянку із спортивною
годиною. Слід пам’ятати, що приступати до виконання домашніх завдань
рекомендується не раніше, як мінімум
через півтори години після уроків.
ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЕМ
Плануючи виховну роботу, слід взяти за основу Методичні рекомендації щодо
національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
(додаток до Наказу МОН України від 16.06.2015р. № 641) та Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів України (Наказ МОН України № 1243 від
31.10 2011р.). Плани вихователя обов'язково узгоджуються з перспективним планом
роботи школи, а також повинні доповнювати виховні плани вчителів початкових
класів.
Вихователь складає план роботи на
семестр та щоденний план роботи.
План містить основні завдання на
семестр, коротку характеристику колективу групи, відображає організаційну
роботу вихователя.
План роботи вихователя
погоджується заступником директора школи
та затверджується директором школи.
Особливу
увагу при плануванні слід приділити
формуванню у школярів стійких навичок здорового способу життя, профілактиці шкідливих звичок, патріотичному
та громадянському вихованню, розвитку творчих здібностей дітей, духовності,
зміцненню моральних засад. Тематику виховних занять слід планувати в
найрізноманітніших формах, що передбачають активну участь самих учнів. Оскільки
у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш доцільними є такі форми
діяльності: гра-мандрівка
(«Подорож містами України»), екскурсії («Духовні місця краю»), ігрові вправи,
бесіди, усні журнали («Ми –
українці», «Стежинами рідного краю») тощо.
Рекомендуємо запланувати проведення заочних подорожей та екскурсій
по Україні, ознайомити з кордонами країни та представити сусідні держави:
Україна – Європейська країна. Складовою виховної роботи для учнів
молодшого шкільного віку на ГПД може стати підготовка і презентація проектів
патріотичного змісту, як наприклад: розповідь про земляків, які прославили
рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО,
вітальних листівок та виробів своїми руками захисникам Вітчизни тощо.
ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ РОБОТИ ГПД
Для забезпечення ефективної роботи ГПД керівник навчального закладу
разом зі своїми заступниками складає план внутрішньошкільного контролю, у якому
вказує конкретні напрями аналізу і терміни його проведення.
Мета внутрішньошкільного контролю роботи ГПД — визначити якість діяльності ГПД, показниками якої
є:
¾
успішність
учнів у навчально-виховному процесі;
¾
особистісний
розвиток учнів;
¾
їхня
вихованість;
¾
взаємодія
учнів та вихователів ГПД;
¾
виконання
вихователями ГПД своїх посадових обов’язків;
¾
розкриття
творчого потенціалу вихователів ГПД;
¾
дотримання вимог
безпеки до проведення занять у ГПД;
¾
оцінка
батьками роботи ГПД.
Оскільки це плановий
контроль, то на початку навчального року слід ознайомити вихователів ГПД із цим
планом.
