Гриневич анонсувала сетифікацію українських вчителів

Українські педагоги проходитимуть сертифікацію. Спочатку, допоки така перевірка не буде відпрацьована, вона буде добровільною. Мета сертифікації – не лише перевірити знання вчителями шкільних предметів, а й методик викладання.

Про це в ефірі програми HARD з Влащенко на телеканалі ZIK заявила Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України.

«Учитель нового покоління» – це найбільший виклик реформи, зазначила Лілія Гриневич, коментуючи інформацію щодо анонімного складання тестів, на яких базується ЗНО, вчителями, за підсумками якого лише 18,1%, зуміли продемонструвати високий рівень знань на 10-12 балів.

Понад те, з її слів, навіть успішне складання тестів ЗНО педагогами не робить їх «вчителями нового покоління», адже вони повинні не лише чудово знати свій предмет, а й володіти методиками викладання.

«Нам потрібно залучити до цієї професії талановитих людей. Якщо вчитель опущений по соціальній драбині на найнижчий щабель, звичайно, що в таку професію не прагнуть іти талановиті люди», – зазначила Лілія Гриневич.

Як один з кроків до виходу із такої ситуації, як вважає міністр, це те, що цьогоріч педагогам підвищили зарплатню на 50%. Окрім того, слід мотивувати студентів педагогічних вишів. «Ми зробили крок – це підвищена стипендія для студентів педагогічних вищих навчальних закладів на спеціальності за природничими і математичними предметами», – додала міністр.

Лілія Гриневич також наголосила, що в Україні чекають на прийняття закону про освіту, яким передбачено добровільну сертифікацію вчителів.

«Має бути зовнішнє оцінювання вчителів за різними параметрами, у тому числі не тільки, як вони знають математику, біологію чи хімію, а й знання методик викладання. Тому що може бути вчитель, який є талановитим математиком, але він не вміє працювати з дітьми», – пояснила міністр.

Лілія Гриневич також додала: «Діти, які підуть у 2018-2019 навчальному році до першого класу нової української школи з інтегрованим навчанням, з іншими зовсім підходами, які орієнтовані не тільки на передачу знань, а й на формування компетентностей, які потрібні людині для життя у ХХІ столітті. Так от, ми плануємо, що кожен вчитель, який буде брати перший клас цієї нової школи, мусить у новому навчальному році пройти підвищення кваліфікації – через систему інститутів післядипломної освіти. Для цього ми зараз готуємо відповідний модельний курс», – розповіла Лілія Гриневич і додала, що українським фахівцям здійснити реформу освіти допоможуть колеги з Фінляндії.

  МОН визначило тривалість та структуру нового навчального року і заборонило відпрацювання по суботах.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич підписала листа, в якому визначено структуру нового навчального року, зокрема, його початок 1 вересня та завершення не пізніше як 1 липня.

 Документ передбачає, що структура навчального року та строки проведення канікул у новому навчальному році встановлюватимуть загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з органами управління освітою.

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має розпочатись 1 вересня і закінчитись не пізніше як 1 липня наступного року.

Передбачено, що тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою за 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин чи температурний режим).

Школи мають встановити тривалість навчального тижня на весь навчальний рік у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом.

Якщо навчальний тиждень буде п’ятиденний, відпрацювання уроків по суботах не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.

Відпрацювання по суботах не дозволяється навіть з метою надолуження навчального матеріалу чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів, учні 4, 9 та 11 класів складатимуть державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення буде затверджено додатково.

У Міносвіти зазначають, що загальноосвітні навчальні заклади спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування прийматимуть рішення щодо карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин.

Кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. У такому випадку навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання.

Менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати, повідомляє портал osvita.ua.